Блог

Косинка по одній чи по три карти: яку обрати й як вигравати частіше

Роман Заяць

Косинка по три карти: сім стовпців на зеленому сукні й три карти віялом біля колоди

Коли ми робили Косинку для сайту, одне питання довелося вирішити ще до першої карти: який режим показувати гравцю, по одній чи по три? Хтось виріс на одному, хтось на іншому, і кожен певен, що «справжня» Косинка саме та, у яку грав він. Ми зрештою зробили обидва, кожен на своїй сторінці. А мені стало цікаво розібратися, чим вони насправді відрізняються.

Різниця в двох реченнях

Правила однакові: сім стовпців, на полі карти кладеш униз, чергуючи кольори, а масті збираєш від туза до короля. Відрізняється лише колода. По одній ти перевертаєш одну карту і можеш її зіграти. По три перевертаєш одразу три, а зіграти можеш тільки верхню, доки вона кудись не піде.

По три грали раніше

Багато хто вважає гру по три ускладненою версією «нормальної» Косинки. Історія каже навпаки. Правила Клондайку вперше надрукували в 1907 році, а вже в збірці 1913 року гру по одній описано як варіант, де колоду гортають «по одній карті замість трьох». Тобто трійки були спочатку, а гра по одній з’явилася як полегшення.

У Windows за замовчуванням теж стояло по три. А для тих, кому було важко, існувала маленька таємниця: якщо затиснути Ctrl, Alt і Shift і клацнути по колоді, пасьянс видавав одну карту замість трьох. Чесно скажу, якби я знав про це в дитинстві, моя статистика була б значно кращою.

А в деяких казино грали в «Лас-Вегас»: по одній карті, але колоду можна пройти лише раз. Гравець платив 50 доларів за роздачу і отримував по 5 за кожну карту, яку встиг відправити на базовий стос. Щоб вийти в плюс, треба було зібрати більше десяти карт, а це, повір, не так просто, як звучить. Мені здається, такий режим було б цікаво додати й у нас, тож не здивуйся, якщо колись він тут з’явиться.

Чому з колоди по три видно лише вісім карт

Після розкладки в колоді лишається 24 карти. Граючи по одній, ти на кожному проході бачиш усі 24 і будь-яку можеш зіграти. Граючи по три, на першому проході бачиш зверху лише кожну третю: третю, шосту, дев’яту і так до двадцять четвертої. Це вісім карт із двадцяти чотирьох. Решта шістнадцять ховаються під ними.

Поки ти нічого не береш із відбою, кожен новий прохід показує ті самі вісім. Можна гортати колоду хоч до ранку, а потрібна дама так і лежатиме в середині трійки. Але варто зіграти одну карту з відбою, і трійки зсуваються: на наступному проході зверху опиняються вже інші карти. Тож кожен хід із колоди по три це водночас і хід, і вибір того, що ти побачиш далі.

Скільки роздач можна виграти

Точної відповіді немає навіть у математиків, але оцінки цікаві. Якби ти бачив усі закриті карти наперед, то міг би виграти приблизно 82% роздач по три. Ми їх не бачимо, тому реальні цифри скромніші. Один комп’ютерний алгоритм, граючи за звичайними правилами, вигравав 52% роздач по одній і лише 18% по три. Майже втричі рідше, хоча правила відрізняються однією деталлю.

І ще одна річ, яку легко перевірити логікою: будь-яку роздачу, яку можна виграти по три, можна виграти й по одній. По одній тобі доступна кожна карта колоди, тож ти завжди можеш зіграти те саме, що й по три. А от навпаки не завжди.

Як обрати свій режим

Я не думаю, що один із режимів кращий. Вони просто для різного настрою.

  • По одній, якщо ти тільки знайомишся з Косинкою, маєш кілька хвилин між справами або хочеш просто спокійно розкласти партію. Тут більше залежить від уважності, ніж від везіння.
  • По три, якщо по одній уже виграєш майже завжди, любиш планувати на кілька ходів наперед або сумуєш за тією Косинкою, що була у Windows.
  • Не можеш визначитися? Зіграй по партії в кожному. Хвилин за двадцять стане зрозуміло, яка гра твоя.

У нас режими відкриваються в окремих вкладках: перемкнешся з Косинки по одній на Косинку по три, і роздача, яку ти лишив, чекатиме на паузі.

П’ять звичок, які допомагають вигравати

Я не вважаю себе експертом у пасьянсах, тож це не секрети чемпіона. Це звички, які радять досвідчені гравці і які я перевіряв на собі, поки ми робили гру.

  1. Спершу відкривай закриті карти. В обох режимах найцінніший хід той, що перевертає закриту карту на полі. Коли два ходи здаються однаково добрими, обирай той, що щось відкриває.
  2. Тузи й двійки нагору одразу, решту не поспішай. Середня карта часто корисніша на полі, бо на неї ще може знадобитися покласти меншу.
  3. Не звільняй стовпець без короля. Порожнє місце приймає лише короля, тож звільняй його, коли король уже чекає.
  4. По три: перший прохід для розвідки. Пройди колоду й запам’ятай, які вісім карт приходять зверху. Тоді знатимеш, на що розраховувати.
  5. По три: зсувай трійки свідомо. Іноді варто зіграти карту з відбою лише для того, щоб дістатися до тієї, що під нею. А іноді краще не чіпати: якщо потрібна карта вже щоразу приходить зверху, зайвий хід сховає її в середину трійки.

І не соромся кнопки «Назад». Клацнути не туди може кожен, а пасьянс це відпочинок, а не іспит.

Коли роздача безнадійна

Буває, карти лягли так, що виграти не вийде, хоч як добре грати. Щоб не витрачати на таку роздачу вечір, обирай у меню «Нова гра» пункт «Роздача з виграшем»: кожну таку роздачу заздалегідь розв’язав комп’ютер. Там само є легкі, середні й складні роздачі. А коли поточна роздача вже не має виходу, гра про це скаже й запропонує повернутися до останнього ходу, з якого виграш ще був можливий, якщо такий хід узагалі був.

Спробуй Косинку по одній карті і Косинку по 3 карти, а тоді виріши сам, котра з них «справжня».

Усі статті